На п’ятому році життя дитина:
- правильно вимовляє всі звуки рідної мови;
- розрізняє близькі фонеми;
- з’являється правильна (хоча й не стійка) вимова шиплячих звуків [ш], [ж], [ч] та [р];
- виокремлює слова з потрібним звуком із тексту, добирає слова з потрібним звуком;
- виокремлює перший і останній звуки;
- інтонаційно вимовляє звук у слові;
- регулює силу голосу відповідно до ситуації;
- диференціює поняття «звук», «слово»;
- послідовно називає слова у реченні;
- словник становить 2200-2500 слів;
- вживає слова всіх частин мови;
- розрізняє і правильно вживає узагальнюючі абстрактні слова, слова, що означають збірні, образні вирази, складні, багатозначні слова;
- добирає синоніми й антоніми до слів, проте недостатньо розуміє переносне значення слів;
- створює нові слова від усіх частин мови;
- користується образними виразами (коте-коточку, кіт-воркіт), фразеологічними зворотами відповідно до ситуації, а також звуконаслідувальними словами;
- намагається стежити за своїм мовленням: не вживати вказівних займенників (без потреби), слів-вульгаризмів, жаргонних та діалектних слів;
- засвоює граматичні форми, відмінкові закінчення, хоч робить незначні граматичні помилки (чергування приголосних);
- утворює форми однини та множини;
- утворює від інших частин мови нові граматичні форми за допомогою суфіксів, префіксів;
- засвоює рід іменників, кличний відмінок як у звертанні до дітей, так і до дорослих;
- утворює наказовий спосіб дієслова;
- будує речення різного типу: прості, складносурядні зі сполучниковими словами, прямою мовою;
- правильно вживає відмінкові форми неозначених займенників;
- вживає у мовленні порядкові числівники й узгоджує їх з іменниками;
- володіє мовленнєвим етикетом (вітання, прощання, знайомства, подяки, вибачення, прохання);
- не втручається у діалог дорослих;
- розмовляє з дітьми та дорослими привітно, висловлює незгоду спокійним тоном.
